Ляшенко Ігор (Шепетівка)

Ляшенко Ігор (Шепетівка)

Загинув 19.06.2014

На Донеччині загинули двоє подолян (21.06.2014)

    Про це повідомляє УНІАН із посиланням на голову Львівської ОДА Ірину Сех. Загиблі військові служили в 24-й окремій механізованій бригаді оперативного командування «Північ», яка дислокується в місті Яворові Львівської області. Серед тих, хто загинув, були старший сержант Андрій Повстюк, родом зі Славути, та підполковник Ігор Ляшенко, родом із Шепетівки. Андрій Повстюк, 1983 року народження, заступник командира взводу, командир розвідувального відділення штабного батальйону 24-ї окремої механізованої бригади оперативного командування «Північ» Сухопутних військ ЗСУ. У нього залишилася дочка, родина мешкає в Яворові на Львівщині. Ігор Ляшенко, 1977 року народження, командир механізованого батальйону 24-ї окремої механізованої бригади оперативного командування «Північ» Сухопутних військ ЗСУ. У Ігоря Ляшенка залишилося двоє дітей, сім’я теж мешкає в Яворові. За повідомленням УНІАН, за минулу добу під час боїв в районі Ямполя і Закотного знищено близько 300 бойовиків. За добу в бойовиків захоплено БРДМ і «КамАЗ» із встановленим на борту ДШК, ПЗРК, гранатомети та стрілецька зброя. Вся зброя і техніка — російського виробництва. Втрати українських військовослужбовців — 7 загиблих та 30 поранених.  Посилання на новину: http://ye.ua/news/news_16759.html

У Шепетівці поховали комбата, вбитого на Донбасі (24.06.2014)

    Нещодавно Шепетівку уже сколихнуло горе — у лютому. Тоді ховали героя Небесної сотні Миколу Дзявульського, який загинув у Києві на вулиці Інститутській від пострілу снайпера. Через чотири місяці тисячі шепетівчан проводжали уже іншого героя, не Революції гідності, а уже війни на Сході України. Прощалися на центральній площі імені Шевченка із командувачем механізованого батальйону 24-ї окремої механізованої Залізної бригади імені Данила Галицького оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних сил України підполковником Ігорем Ляшенком. Останнім днем воїна стало 19 червня. У той четвер українські військові відтісняли терористів до кордону із Російською Федерацією по лінії Ямпіль (Донецька область) — Закотне (Луганська область). “Під час боїв в районі Ямпіль та Закотне знищено близько 300 бойовиків. Така результативність досягнута завдяки чітко організованій взаємодії між підрозділами Збройних Сил України, Національної гвардії України, інших силових структур. Раптовість дій українських силовиків, прицільний вогонь артилерії, точечні авіаудари забезпечують ефективність дій учасників АТО. За добу у бойовиків захоплено БРДМ та вантажний автомобіль “КАМАЗ” з установленим на борту ДШК, ПЗРК, гранатомети та стрілецька зброя. Вся зброя і техніка - російського виробництва”, - тріумфально прозвітував прес-секретар Антитерорестичної операції Владислав Селезньов. Ціною таких досягнень стали сім життів українських військових, ще тридцятеро госпіталізували із пораненнями. Серед тих, хто поклав голову, захищаючи мирне населення Донбасу, були двоє подолян: підполковник Ігор Ляшенко із Шепетівки та старший сержант Андрій Повстюк зі Славути. Обоє служили у 24-й окремій механізованій бригаді. Ігор був командиром механізованого батальйону, а Андрій - заступником командира взводу, командиром розвідувального відділення штабного батальйону. Як цинічно не звучить, проте більше пощастило сім'ї Ігора Ляшенка — рідним доправили його тіло, а от вбитий Андрій Повстюк досі не знайдений. “Його тіло й досі не можуть знайти. Він загинув у бою на території, яку контролюють сепаратисти, а тому наші не можуть дістати його тіло. Вони потрапили у засідку. Першим вбили Ігора, потім Андрія”, - коротко розповів начальник штабу 24-ї окремої механізованої Залізної бригади імені Данила Галицького полковник Анатолій Шевченко. В останнє у своє рідне місто Шепетівку Ігор Ляшенко завітав у неділю, 22 червня, а уже наступного дня з ним прощалися. “Він був хорошою, слухняною дитиною. Дружив міцно з моїм сином, - не може повірити у загибель Ігора Марія Ліщук. - Навчалися в одному класі, в одній школі. Про смерть Ігора дізналися вранці наступного дня. Приїхав його брат і розповів, що його вбили. Сім'я Ігора живе у Яворові, а батьки у Шепетівці. У нього залишилися донька і син. Донька дуже хотіла, щоб тато повів її у перший клас”. Сім'я Ляшенків пишається своїми синами. Обоє стали військовими. Ігор по закінченні школи вступив до Одеського інституту Сухопутних військ України. Службу розпочав у Яворові Львівської області у 24-й окремій механізованій Залізній бригаді імені Данила Галицького. “Знаю, як батько відгукувався про своїх синів. Він пишався, що вони стали військовими. Віктор казав так: “Я їх не змушував, вони самі обрали цю професію і пішли служити”, - говорить друг сім'ї Леонід. Девіз військової частини, де служив Ігор Ляшенко: “Залізна воля, залізний дух і крок залізний”. Цими словами можна охарактеризувати і командувача механізованого батальйону. “У нас в бригаді його називали Комбатом Першим, але не тому, що він командував першим батальйоном, а тому, що він завжди і у всьому був першим. Він був зразком виконання службового обов'язку. Про таких, як Ігор, завжди казали “комбат-батяня”. Він першим з бригади пішов на виконання бойового завдання, першим вступив у бій і першим з бригади взяв цей бій на себе, - каже стримуючи сльози Анатолій Шевченко. - Такі люди, як він, не вмирають вони стають легендою.” “Ігор був людиною з великої літери — героєм. Завжди виконував і досягав своїх цілей. Ми з ним пройшли дуже багато полігонів, за свою сумлінну службу отримав чимало нагород та медалей. Його ми любили і шанували. Ігор завжди допомагав і навчав. Був лідером нашої частини, ніколи не ховався за спинами, а був на передовій”, - додає старший солдат Оксана Атаманенко. Зустрічали Ігора Ляшенка та проводжали на центральні площі міста під оплески. Він їх не чув: підполковника несли. Проводжали в останню путь... Редакція газети “Є” приносить свої співчуття рідним та близьким       Посилання на новину: http://ye.ua/news/news_16791.html

Старший сержант зі Славути зник на території, яку контролюють сепаратисти (24.06.2014)

    У четвер, 19 червня, солдати 24-ї окремої механізованої бригади пішли у розвідку на лінії Ямпіль (Донецька область) — Закотне (Луганська область), де проходили бойові дії. Військові потрапили у засідку. Як повідомив прес-центр антитерористичної операції, семеро наших бійців загинули, серед них 36-річний Ігор Ляшенко із Шепетівки та 31-річний Андрій Повстюк зі Славути. Проте, якщо тіло шепетівчанина відправили додому, то славутчанина не знайшли. Як розповів начальник штабу 24-ї окремої механізованої Залізної бригади імені Данила Галицького Анатолій Шевченко, Андрія Повстюка не можуть відшукати через те, що старший сержант знаходиться на території, яку контролюють сепаратисти. Сім'я Повстюків не вірить у загибель Андрія, адже ні тіла, ні особистих речей не знайдено. Військовослужбовці, які останніми бачили Андрія на місці бою, стверджують, що він був поранений. Під час бою він керував “КАМАЗом”, який при нападі перекинувся. Можливо, Андрій перебуває біля місця бою і потребує медичної допомоги. Рідні Андрія просять усіх небайдужих поширити інформацію, яка прискорить пошук нашого захисника, – передає “Преса України”. Контактні дані: (097)-214-36-21; (096)-693-06-57Посилання на новину: http://ye.ua/news/news_16799.html

У Шепетівці встановили меморіальну дошку підполковнику Ігорю Ляшенку (12.06.2015)

    Підполковник Збройних Сил України, командир механізованого батальйону 24-ї окремої механізованої бригади Ігор Ляшенко загинув під час боїв у зоні АТО 19 червня рік тому. Тоді українські військові відтісняли терористів до кордону із Російською Федерацією по лінії Ямпіль (Донецька область) — Закотне (Луганська область). Але ціною тих досягнень стали сім життів українських солдат, серед яких був Ігор Ляшенко. На меморіальний мітинг у Шепетівці, присвячений пам'яті загиблого героя, прийшли батьки військовослужбовця, друзі, родичі, однокласники, священники та представники влади. Про це повідомляють у Шепетівській міській раді. “Допоки ми живі – житиме пам'ять про Ігоря Ляшенка. Він від сьогодні щодня зустрічатиме і проводжатиме поглядом вчителів і учнів, нагадуючи кожному з нас, що він поклав життя, аби ми могли жити і навчатись у мирній і вільній Україні”, - такі слова прозвучали на відкритті меморіальної дошки. Під час мітингу учні зі сльозами на очах читали вірші, присвячені воїнам, що загинули під час АТО на Сході України. Всі присутні вшанували пам'ять загиблих хвилиною мовчання та поклали квіти до меморіальної дошки.Посилання на новину: http://ye.ua/news/news_20642.html

Комбат з Шепетівщини став «Народним героєм України» - посмертно (19.08.2019)

    Полковника Ігоря Ляшенко посмертно нагородили орденом «Народний герой України». Церемонія нагородження недержавним орденом, який був запроваджений в 2015 році за ініціативою колекціонера антикваріату та волонтера Андрія Боєчка та ювеліра Дмитра Щербакова, пройшла в Рівному. Орден був вручений рідним Ігоря Ляшенка, який 19 червня 2014 року загинув поблизу села Ямпіль Донецької області. Командир механізованого батальйону 24 ОМБ оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних сил України, переміщуючись між пунктами управління, потрапив у засідку. Вступивши у бій, батальйон знищив нападників. «Командир одним з перших став на захист своїх побратимів і особисто знищив декількох бойовиків, що перебували у засідці, однак внаслідок значних кульових поранень військовослужбовець Ігор Ляшенко загинув, не побачивши завершення бою», - йдеться у дописі на сторінці «Народного Герою України». Нагадаємо, у Шепетівці на фасаді загальноосвітньої школи №3, де навчався Герой, в 2015 році встановили пам’ятний знак. Окрім Ігоря Ляшенка, орденом «Народний герой України» посмертно також Степана Воробця, командира розвідувальної роти штабного батальйону 24 ОМБ оперативного командування «Північ» Сухопутних військ ЗСУ. Відзначимо, що в 2016 році церемонія нагородження недержавним орденом проходила в Хмельницькому.Посилання на новину: http://ye.ua/news/news_44351.html
Список
Карта
[x]
Івах ДмитроІськов МиколаІщук ОлександрАндріюк ЄвгенБіленький АндрійБілик ІгорБалда ІгорБалюк МихайлоБаран ЮрійБобруцький ЮрійБойко ПетроБойчун ЮрійВіталій ВасільцовВіхтюк ІванВеличко ВолодимирВернигора ВадимВовк АллаВолодимир ПанчукВолошин ІгорВоронюк АртемГаврилюк СергійГалюк НазарГарбар МиколаГейсун ІгорГнатюк ЮрійГончарук МиколаГордійчук МиколаГригор'єв ВасильГуменюк ОлександрДавидов ЯрославДереш ВалерійДзингель ДенисДзюбелюк ОлександрДимінський ЛеонідДияк ПавлоДобровик ЄвгенДовгий ОлегДрачук ВалентинДрозд ВолодимирДудка СергійДудка СергійЖук АндрійЖуравленко АндрійЗавальнюк В’ячеславЗагородній ДмитроЗубков ІванКаракула ВіталійКарпенко СергійКашлаков ВасильКлименко СергійКобернюк ВасильКоваль МаксимКовальський АнатолійКовальчук ЮрійКолісник ДанКоношенко РусланКрапп ІванКревогубець ЯрославКрепець ЛеонідКутковський В'ячеславКухар АндрійКушнірук ОлександрКшевіцький ОлександрЛємешов МихайлоЛізвінський ВалерійЛітвінов ВікторЛіщинський БогданЛіщук РусланЛабань РоманЛавренчук ВіталійЛукашук АндрійЛуньов ОлександрЛяшенко ІгорМазунов РусланМайданюк ТарасМалярчук ВолодимирМамлай ОлександрМандибура ОлександрМарковський ВолодимирМатвієць РоманМединський ІгорМелимука СергійМикитюк МиколаМиколайчук ДмитроМирчук ДенисМолодика АндрійМуравський СергійНаглюк РоманОбухівський ОлегОврашко СергійОвчарук ВолодимирОзнамець ВолодимирОлександр СтрапчукОстапчук ВасильОстяк ВасильПавенський ОлександрПасічник ОлександрПовстюк АндрійПопик ВікторПопов ОлександрРокіцький СергійРоманенко ОлександрРоманчук Анатолій Садовець ВікторСаліпа СергійСковородін ОлексійСмолінський ЛеонідСтрельчук ПавлоСуський ВадимФедір ЛопацькийХом'як ІгорЦісарук ЮрійЦимбалюк АнатолійЧепелюк ВолодимирЧухнов АркадійШірпал ЛеонідШемчук ВасильЯкобчук РоманЯрослав Костишин
Власник сайту: ПП "Редакція газети «Є»". Адреса: 29014, Україна, м. Хмельницький, вул. Проскурівського підпілля, 203. Тел. +38 (0382) 702-602. Email: [email protected]
Хостинг: Дата-центр GMhost. Адреса: 29007, Україна, м.Хмельницький, вул.Заводська, 46. Тел. 067-119-6-777