Вони поклали життя за Незалежність та цілісність України під час антитерористичної операції, яка розпочалася 13 квітня 2014 року
Шірпал Леонід (с. Суслівці, Летичівський район)
Загинув 10.07.2014
На Летичівщині поховали майора Леоніда Шірпала, БМП якого підірвався на двох фугасах (ФОТО) (15.07.2014)
32-річний Леонід Шірпал із села Суслівці Летичівського району загинув неподалік митного посту «Довжанський». 10 липня він разом із ще трьома бійцями української армії виїхав на патрулювання, з якого живим не повернувся.
«Був бойовий вихід, він їхав на БМП, який потрапив під два фугаса. Вибух був такий, що нікого у живих не залишилося. Це сталося у Свердловському районі на околицях пункту пропуску «Довжанський» неподалік від траси. Група відпрацьовувала інформацію про обстріл, – розповідає замкомандира Луганського прикордонного загону по оперативно-розшуковій роботі полковник Денис Цискун. – Одне знаю точно: ми за нього помстимося.»
До «віку Христа» майор Шірпал не дожив 11 днів – 21 липня йому виповнилося б 33 роки.
«Знаю Льоню з серпня 2011 року, коли прийшов на посаду. Його тоді також лише призначили – начальником оперативно-розшукового підрозділу відділу прикордонної служби «Бірюкове». Майора ніколи ні про що не потрібно було просити, якщо він знав, що потрібна допомога, то сам одразу приходив на виручку. Справжній офіцер, людина з великої літери», – додає безпосередній оперативний начальник Леоніда Шірпала.
32-річний майор із Летичівського району потрапив у самісінький епіцентр українсько-російського протистояння: неодноразово затримував терористів, зброю та техніку, які надходили з території Російської Федерації.
«В останній час у загону були великі проблеми – нас постійно обстрілювали, але Льоня ніколи не покидав бойовий пост. Останні п’ять місяців паперової роботи немає – усі в полях. Він багато разів потрапляв у перестрілки. Всі думали, що Льоня не те, що у сорочці, а у бронежилеті народився. Були випадки, коли, здавалося, нічого не врятує, але він виходив з бою без подряпини», – каже Денис Цискун.
Леоніда Шірпала ховали у його рідному селі Суслівці Летиівського району, де він виріс та закінчив місцеву школу. Далі було навчання у Національній академії Державної прикордонної служби України у Хмельницькому, з якої випустився у 2006 році. Уся військова служба подолянина пройшла на кордоні із Росією у Луганській області.
«Два з половиною роки був його керівником. Він був легким на підйом. Якщо потрібно виконувати якісь завдання – це Льоня. Я знав, що у мене у відділі є людина, на яку я можу повністю покластися. Ми з ним постійно три-чотири рази на день спілкувалися по телефону. Того дня він, як і завжди, був веселим та позитивним. Кажуть, що починаєш цінувати уже тоді, коли втрачаєш. Зараз ми зрозуміли на скільки він був дорогим для нас як друг і військовий», – зізнається начальник відділу «Бірюкове» Ігор Лозінський.
У Леоніда Шірпала залишилися дружина Ірина та чотирирічна донька Настя. Майор мріяв про сина.
«Він старався більше часу приділити дружині та доньці, але через те, що відбувається в країні, не виходило. Мріяв про сина. Усі жартували, що він народився у бронежилеті. Коли почався конфлікт на Сході, обстріляли машину, в якій був Льоня та ще двоє військових. Нарахували більше 70 дірок від куль в авто. То він врятував одного з машини, інший також залишився живий», – пригадує однокурсник загиблого майор Олексій Бондар.
«Одного разу була необхідність відступу підрозділу. На нас наступав противник і, щоб не взяли у кільце, довелося відступити. Згодом, аби відновити контроль на кордоні, Льоня першим визвався водити колони машин збройних сил. Завжди залишався усміхненим і на позитиві. Ми собі поставили завдання відбити наш відділ і назвати його на честь Леоніда Шірпала. Він врятував не один десяток людей, і це не порожні слова», – запевняє начальник відділу прикордонної служби «Краснодон».
Леоніда Шірпала приставили до державної нагороди «Орден «За мужність».
Редакція газети «Є» висловлює співчуття рідним та близьким Леоніда Шірпала.
Посилання на новину: http://ye.ua/news/news_17055.html
