Вони поклали життя за Незалежність та цілісність України під час антитерористичної операції, яка розпочалася 13 квітня 2014 року
Коношенко Руслан (Кам'янець-Подільський)
Загинув 20.01.2015До війська Руслана призвали у вересні 2014 року. Кіборг до останнього боронив аеропорт у Донецьку. Після запеклих боїв за летовище від нього не було вже жодної звістки. 20 січня 2015 року він потрапив у полон, того ж дня і загинув. Десантника в полоні розстріляли терористи. А поховали бійця 95-ї аеромобільної бригади аж у квітні в рідному місті.
У кіборга залишилися дружина Людмила та троє діточок Максим, Олексій та Каріна.
За особисту мужність і героїзм, проявлені при захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Руслану Коношенко звання «Почесний громадянин міста Кам’янця-Подільського» присвоєно посмертно.
У Кам’янці-Подільському попрощаються з кіборгом Русланом Коношенком (13.04.2015)
«Чергова непоправна втрата для кам'янчан. Усі мали надію, що живий.... наш Герой Коношенко Руслан. Вічна пам'ять! Тіло бійця до рідного міста доставлять завтра. Про церемонію прощання буде повідомлено додатково», – повідомив мер Михайло Сімашкевич.
До війська Руслана призвали у вересні 2014 року. А вже 20 січня 2015 року він потрапив у полон. У кіборга залишилися дружина Людмила та троє чарівних діточок Максим (9 років), Олексій (5 років) та Каріна (1 рік).
Наприкінці березня дружина загиблого розповіла Громадському телебаченню, що сподівається на те, що її чоловік все таки у полоні, живий, але жодного фото чи офіційного підтвердження у неї не було.
Посилання на новину: http://ye.ua/news/news_19982.html
У четвер поховають загиблого кіборга з Кам’янця-Подільського (14.04.2015)
У Кам’янці-Подільському прощатимуться із кіборгом Русланом Коношенком. У місто тіло загиблого привезуть завтра, 15 квітня.
Як повідомляють у міській раді, провести героя в останню дорогу можна буде у четвер, 16 квітня, з 9:00 до 11:00 в Будинку офіцерів. Після церемонії прощання відбудеться відспівування в храмі Петра і Павла. Поховають Руслана Коношенка на Алеї Слави.
Нагадаємо, Руслан Коношенко 20 січня потрапив у полон. Дружина до останнього сподівалася, що він живий, та жодної звістки про чоловіка не було. У кіборга залишилося троє дітей.Посилання на новину: http://ye.ua/news/news_19993.html
Загиблому кіборгу принесли… повістку до війська (02.08.2015)
Його товариш Андрій Казмірчук повідомив, що Кам’янець-Подільський об'єднаний міський військовий комісаріат приніс загиблому повістку. Про це Казмірчуку повідомила мати Руслана Коношенка.
«Вчора нашому Русланчику принесли повістку – повідомила мати загиблого телефоном.
«В мене всередині все похололо. Повістку? Як? Я проводжав його в останню путь, ледве стримував я сльози. Я був на його нагородженні посмертно «Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року» орденом «За мужність» III ступеня! Я дивився в очі мамі, дружині та трьом його діткам… Ось так країна пам’ятає і шанує своїх героїв! Ось так працюють наші військкоматиі зокрема Кам'янець-Подільський об'єднаний міський військовий комісаріат – обурився на своїй сторінці у соцмережах Андрій Казмірчук.
Руслана Коношенка призвали до війська ще у вересні 2014 року. А вже 20 січня 2015 року він потрапив у полон. Дружина до останнього сподівалася, що її чоловік живий, але звістка про смерть прийшла у квітні. Поховали Руслана 16 квітня 2015 року на Алеї Слави у Кам’янці-Подільському. Посмертно військовослужбовець нагородженийорденом «За мужність» ІІІ ступеня та відзнакою мера «За заслуги перед міською громадою».
(function(d, s, id) { var js, fjs = d.getElementsByTagName(s)[0]; if (d.getElementById(id)) return; js = d.createElement(s); js.id = id; js.src = "//connect.facebook.net/uk_UA/sdk.js#xfbml=1&version=v2.3"; fjs.parentNode.insertBefore(js, fjs);}(document, 'script', 'facebook-jssdk'));
Сегодня 8.10 звонок беру трубку, звонит мама моего погибшего в январе этого года при обороне ДАП товарища Коношенко Русл...
Posted by Андрій Казмірчук on 29 липня 2015 р.
Посилання на новину: http://ye.ua/news/news_21302.html
Одразу десятеро кам’янчан стали «почесними громадянами міста». Посмертно (14.10.2015)
Рішенням 93 сесії Кам’янець-Подільської міської ради, яка відбулася 13 жовтня, посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Кам’янця-Подільського» десяти учасникам антитерористичної операції.
За повідомленням прес-служби Кам’янець-Подільської міської ради, за особисту мужність і героїзм, проявлені при захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України, вірність військовій присязі присвоєно звання «Почесний громадянин міста Кам’янця-Подільського» учасникам антитерористичної операції (посмертно):
- Гордійчуку Миколі Миколайовичу, добровольцю батальйону спеціального призначення «Гарпун»;
- Журавленку Андрію Анатолійовичу, командиру групи розвідки добровольчого батальйону «Донбас»;
- Коношенку Руслану Сергійовичу, старшому солдату 90-ш окремого десантно-штурмового батальйону 81 -ї окремої аеромобільної бригади;
- Лізвінському Валерію Івановичу, капітану, помічнику командира військової частини В3720;
- Луньову Олександру Володимировичу, майору, начальнику відділення військової частини
А2641;
- Мелимуці Сергію Миколайовичу, капітану, командиру інженерної роти військової частини
В4890;
- Наглюку Роману Миколайовичу, капітану, заступнику командира роти з озброєння 24-ї окремої механізованої бригади;
- Стрельчуку Павлу Володимировичу, солдату добровольчого батальйону «Айдар»;
- Флерку Миколі Олексійовичу, бійцю 5-го окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор»;
- Чухнову Аркадію Сергійовичу, водію-механіку військової частини В2260.Посилання на новину: http://ye.ua/news/news_22213.html
У боях за Донецький аеропорт загинуло семеро кіборгів з Хмельниччини (21.01.2017)
Легендарна оборона Донецького аеропорту українськими вояками, що тривала 242 дні, стала славетною сторінкою української військової історії. Оборонці Донецького аеропорту стали символом незламності духу захисників України. Серед тих, хто віддав життя при обороні летовища, - семеро наших земляків.
Хмельничанина, старшого лейтенанта 95-ї аеромобільної бригади Дмитра Іваха, який 18 січня загинув від осколкового поранення у боротьбі за Донецький аеропорт, витягуючи з поля бою свого побратима, поховали 22 січня, у День Соборності. В останню дорогу 25-річного десантника проводжали сотні містян. Як розповіли побратими,18 січня, їхня рота вела бій з бойовиками, щоб ті не закрили коридор до донецького аеропорту. Тоді їх накрили “Градами”. Дмитру осколок влучив у голову, смерть була миттєвою.
Дмитро Івах. Фото з архіву
Капітану Володимиру Марковському, який віддав життя, обороняючи аеропорт, в рідному селі Улашанівка Славутського району поставили пам’ятник. 26-річний боєць 95-ї аеромобільної бригади урятував життя бійцеві, пожертвувавши своїм. 20 січня його не стало. Того чорного вівторка десантники їхали на підмогу кіборгам і потрапили у засідку.
Володимир Марковський. Фото vk.com
Герой України, 41-річний Іван Зубков з позивним «Краб» з Деражні, служив у роті вогневої підтримки 90 батальйону, 81 бригада. Останній раз виходив на зв’язок 20 січня, коли повідомив, що лежить під завалами Донецького аеропорту.
Поховали його 30 квітня у Деражні. Іван Зубков брав активну участь у революції Гідності, згодом вирушив захищати цілісність країни на Схід. Там його призначили командиром десантної роти. Військовий боровся за летовище до останнього, навіть будучи пораненим, та загинув під завалами. Згодом його тіло ідентифікували за допомогою тесту ДНК. У чоловіка залишилась дружина та двоє неповнолітніх дітей.
Іван Зубков. Фото tsn.ua
Батько трьох дітей з села Нижнє, що на Деражнянщині, Василь Григорьєв так і не дочекався медичної допомоги у Донецькому аеропорту. Залишений напризволяще боєць помер 20 січня від больового шоку. Лише за місяць знайшов спочинок у рідній землі. Після того, як під Василем і майже півсотнею його побратимів підірвали підлогу у центральному терміналі, більшість з них провалилось з дев’ятиметрової висоти, а зверху – засипало уламками. Григорьєву та ще майже десяткові бійців пощастило – товариші встигли витягнути їх з-під завалів. Василю, якому під час падіння розтрощило ноги, надали першу допомогу: ввели знеболююче і наклали джгут. Отримавши наказ швидко відступати, кіборги залишили своїх важкопоранених, серед яких був і Григорьєв, запевнивши їх: керівництво вже відправляє за ними «Ластівки» – автомобілі швидкої допомоги. Лише за декілька тижнів рідні дізнаються: хлопці так і не дочекались обіцяної допомоги, за ними ніхто не повернувся.
Василь Григорьєв. Фото надане побратимами
Кам’янчанин Валерій Лізвінський 16 січня в останній розмові з рідними сказав, що проти них використовують так звану “хімічну зброю”. Він сказав: “Нас чимось травлять”. 31 січня до його дружини зателефонували невідомі з Донецька, сказали приїжджати за тілом. Жінка не повірила у смерть чоловіка і довго намагалась його знайти. Загинув він 20 січня, а поховали героя аж 22 лютого.
Валерій Лізвінський. Фото vk.com
Руслан Присяжнюк, який родом із села Буцні Летичівського району, востаннє говорив із дружиною 20 січня. Перебуваючи у Донецькому аеропорту, він казав, що отримав поранення. Рідні до останнього вірили, що він живий, та продовжували пошуки. Поховали кіборга на Київщині, де він проживав з дружиною, аж 26 лютого.
Руслан Присяжнюк. Фото letadm.gov.ua
У старшого солдата Руслана Коношенка з Кам’янця-Подільського також залишилося троє дітей. Кіборг до останнього боронив аеропорт у Донецьку. Після запеклих боїв за летовище від нього не було вже жодної звістки. Загинув він 20 січня, десантника в полоні розстріляли терористи. А поховали бійця 95-ї аеромобільної бригади аж у квітні в рідному місті. На кулеметника Руслана полював сам Моторолла.
Руслан Коношенко. Фото kam-pod.gov.ua
Сили АТО покинули аеропорт Донецька 21 січня 2015 року. Оборона летовища тривала 242 дні, а його захисників прозвали "кіборгами". Вперше їх так назвали самі бойовики, охарактеризувавши таким чином стійкість українських бійців.Посилання на новину: http://ye.ua/news/news_28444.html