Попик Віктор (с.Лісоводи, Городоцький р-н)

Попик Віктор (с.Лісоводи, Городоцький р-н)

Загинув 17.02.2015   Попик Віктор Петрович народився у Городку 4 листопада 1972 року. З 1980 по 1988 рік навчався у ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 м. Городка. З сім'єю проживав у селі Лісоводи Городоцького району. Мобілізували бійця у серпні 2015 року. Спочатку він проходив навчання на Яворівському полігоні, що на Львівщині, потім у Чернігові, згодом служив на Сході у Дебальцевому, у 13-му батальйоні 3 роті 1 взводу мотопіхоти. 16 лютого Віктор востаннє спілкувався по телефону із рідними, а наступного дня зв’язок з ним обірвався назавжди… Його військові побратими бачили, як Віктор упав від кулі снайпера, а далі почався шквальний мінометний обстріл. В усіх була надія, що Віктор Попик живий й перебуває в одному із шпиталів країни. Але… після тривалих пошуків брат Володимир упізнав тіло Віктора у Дніпропетровському морзі. 7 березня 2015 року Віктора поховали у рідному селі.

При обороні Дебальцевого загинув боєць із Городоччини (23.02.2015)

    У боях за Дебальцеве загинув боєць із Городоцького району 36-річний Василь Остяк. Боєць проживав у селі Лісоводи, служив у 128-й гірсько-піхотній бригаді. Як повідомляють у сільській раді, тіло загиблого досі не привезли додому. Також уточнюється інформація про смерть ще одного мешканця Лісовід - Віктора Попика. “За нашими даними, 36-річний Василь Остяк служив у 128-й гірсько-піхотній бригаді. Його тіло 18 лютого доправили з Артемівська у морг Дніпропетровська. Додому загиблого привезуть лише після оформлення відповідних документів. У бійця залишилась дружина і двоє малолітніх дітей”, - повідомив сільський голова Ігор Дзера. За словами Ігоря Дзери, відомо також про те, що у вівторок при обороні Дебальцевого загинув і 43-річний Віктор Петрович Попик, ще один боєць 128-ї гірсько-піхотної бригади. Про його смерть родичів повідомили побратими бійця. Вояки розповіли, що не змогли під час відступу забрати його тіло з території, яку контролюють терористи.Посилання на новину: http://ye.ua/news/news_19371.html

Військові побратими бачили, як Віктор впав від кулі снайпера, а далі почався шквальний мінометний обстріл (11.03.2015)

    Загиблого Героя городоччани зустрічали стоячи на колінах зі свічками. Уздовж центральної вулиці Шевченка, де свої молоді роки прожив Віктор Попик, лампадки сповіщали про загальний сум і спільну біду. Багато жителів міста прийшли того вечора зустріти труну з тілом загиблого, бо знали Героя особисто, товаришували з ним. Віктор Попик мав «золоті» руки. Не одній сім’ї він допомагав облаштувати власні оселі, і робота його була високого рівня якості. Тож сльози відчаю і горя лилися по людських обличчях за чоловіком, який, не зважаючи на перенесену операцію, пішов воювати у зону АТО. Біда об’єднала усю лісоводську громаду. Не було такої родини, яка б не вшанувала пам'ять Героя-земляка. Віктору Попику 4 листопада цього року мало би виповнитися 43 роки, та не оголошена війна на Сході стала на заваді його подальшого життя. Віктор Петрович народився у Городку, одружився з красунею Оксаною, яка часто приїздила до родичів на Городоччину. Спочатку подружжя проживало на Закарпатті, а років 10 тому оселилося у Лісоводах. Разом виховували донечку Іринку. Наразі дівчинка навчається у Лісоводському аграрному ліцеї. У серпні минулого року Віктора Петровича мобілізували. Спочатку він проходив навчання на Яворівському полігоні, що на Львівщині, потім у Чернігові, згодом служив на Сході у Дебальцевому, у 13-му батальйоні 3 роті 1 взводу мотопіхоти. 16 лютого востаннє Віктор спілкувався по телефону із рідними, а наступного дня зв'язок з ним обірвався… Його військові побратими бачили, як Віктор впав від кулі снайпера, а далі почався шквальний мінометний обстріл… В усіх була надія, що Віктор Попик живий й перебуває в одному із госпіталів країни. Але… після тривалих пошуків брат Володимир упізнав тіло Віктора у Дніпропетровському морзі. “Як батько, Віктор Петрович був зразком для всіх, — розповідає Олег Петрик, вчитель Лісоводської ЗОШ, класний керівник Ірини, доньки загиблого. – Він і ремонти робив у класі, і брав активну участь у батьківському комітеті школи. Для нього його донечка була на першому місці, він дбав про її майбутнє. Також не відмовляв нікому у допомозі, оскільки був чудовим майстром. Для всіх нас – це велика і болюча втрата. Віктор – справжній Герой України!” Матеріальну й моральну підтримку надали жителі Лісовод, Городка, сусідніх сіл Клинового, Яромирки та Кремінної. Заупокійну службу по загиблому відслужили священики різних конфесій. Тисячі людей зі слізьми на очах молилися за упокій душі Героя. Вшановували пам'ять загиблого і місцеві школярі та вчителі. Віктор був справжнім патріотом, який віддав своє життя за кожного українця. У наших серцях та пам’яті Віктор Петрович Попик назавжди залишиться прикладом мужності, стійкості характеру та незламної сили волі. Олена МАТВЄЙЦЕВА, Городоцький телерадіопресцентр. Фото автора.        Посилання на новину: http://ye.ua/news/news_19680.html

У Городку вшанували пам’ять загиблого у Дебальцевому бійця Віктора Попика (16.02.2016)

    Мобілізували бійця у серпні минулого року. Спочатку він проходив навчання на Яворівському полігоні, що на Львівщині, потім у Чернігові, згодом служив на Сході у Дебальцевому, у 13-му батальйоні 3 роті 1 взводу мотопіхоти. 16 лютого Віктор востаннє спілкувався по телефону із рідними, а наступного дня зв’язок з ним обірвався назавжди… Повідомляє офіційний сайт Городоцької міської ради. Його військові побратими бачили, як Віктор упав від кулі снайпера, а далі почався шквальний мінометний обстріл. В усіх була надія, що Віктор Попик живий й перебуває в одному із шпиталів країни. Але… після тривалих пошуків брат Володимир упізнав тіло Віктора у Дніпропетровському морзі. «Як батько, Віктор Петрович був зразком для всіх, — розповідає Олег Петрик, вчитель Лісоводської ЗОШ, класний керівник Ірини, доньки загиблого. – Він і ремонти робив у класі, і брав активну участь у батьківському комітеті школи. Для нього його донечка була на першому місці, він дбав про її майбутнє. Також не відмовляв нікому у допомозі, оскільки був чудовим майстром. Для всіх нас – це велика і болюча втрата. Віктор – справжній Герой України!» Класний керівник Віктора, Діна Степанівна Моря згадує: «Віктор був добрим учнем. Він завжди допомагав тим, хто цього потребував. Пам’ятаю,що за добрі вчинки, його завжди поважали інші діти». З повагою про Віктора Попика згадує його однокласниця, а сьогодні бібліотекар Городоцької гімназії Неля Сіра: «Віктор був дуже хорошим другом. Він користувався авторитетом серед однокласників. Крім того, йому подобалось брати участь у спортивних змаганнях».Віктору Попику 4 листопада цього року мало б виповнитись 44 роки, та неоголошена війна на Сході стала на заваді його подальшого життя.Напередодні річниці загибелі Віктора Попика міський голова Василь Підлісний та секретар міської ради Олена Гріх поклали квіти до меморіальної дошки, яка встановлена на приміщенні Городоцької гімназії, де навчався Герой та хвилиною мовчання вшанували пам'ять нашого земляка, який загинув в ім’я України. Довідка: Попик Віктор Петрович народився у Городку 4 листопада 1972 року. З 1980 по 1988 рік навчався у ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 м. Городка. З сім'єю проживав у селі Лісоводи Городоцького району, де його і поховали.   Посилання на новину: http://ye.ua/news/news_23644.html
Список
Карта
[x]
Івах ДмитроІськов МиколаІщук ОлександрАндріюк ЄвгенБіленький АндрійБілик ІгорБалда ІгорБалюк МихайлоБаран ЮрійБобруцький ЮрійБойко ПетроБойчун ЮрійВіталій ВасільцовВіхтюк ІванВеличко ВолодимирВернигора ВадимВовк АллаВолодимир ПанчукВолошин ІгорВоронюк АртемГаврилюк СергійГалюк НазарГарбар МиколаГейсун ІгорГнатюк ЮрійГончарук МиколаГордійчук МиколаГригор'єв ВасильГуменюк ОлександрДавидов ЯрославДереш ВалерійДзингель ДенисДзюбелюк ОлександрДимінський ЛеонідДияк ПавлоДобровик ЄвгенДовгий ОлегДрачук ВалентинДрозд ВолодимирДудка СергійДудка СергійЖук АндрійЖуравленко АндрійЗавальнюк В’ячеславЗагородній ДмитроЗубков ІванКаракула ВіталійКарпенко СергійКашлаков ВасильКлименко СергійКобернюк ВасильКоваль МаксимКовальський АнатолійКовальчук ЮрійКолісник ДанКоношенко РусланКрапп ІванКревогубець ЯрославКрепець ЛеонідКутковський В'ячеславКухар АндрійКушнірук ОлександрКшевіцький ОлександрЛємешов МихайлоЛізвінський ВалерійЛітвінов ВікторЛіщинський БогданЛіщук РусланЛабань РоманЛавренчук ВіталійЛукашук АндрійЛуньов ОлександрЛяшенко ІгорМазунов РусланМайданюк ТарасМалярчук ВолодимирМамлай ОлександрМандибура ОлександрМарковський ВолодимирМатвієць РоманМединський ІгорМелимука СергійМикитюк МиколаМиколайчук ДмитроМирчук ДенисМолодика АндрійМуравський СергійНаглюк РоманОбухівський ОлегОврашко СергійОвчарук ВолодимирОзнамець ВолодимирОлександр СтрапчукОстапчук ВасильОстяк ВасильПавенський ОлександрПасічник ОлександрПовстюк АндрійПопик ВікторПопов ОлександрРокіцький СергійРоманенко ОлександрРоманчук Анатолій Садовець ВікторСаліпа СергійСковородін ОлексійСмолінський ЛеонідСтрельчук ПавлоСуський ВадимФедір ЛопацькийХом'як ІгорЦісарук ЮрійЦимбалюк АнатолійЧепелюк ВолодимирЧухнов АркадійШірпал ЛеонідШемчук ВасильЯкобчук РоманЯрослав Костишин
Власник сайту: ПП "Редакція газети «Є»". Адреса: 29014, Україна, м. Хмельницький, вул. Проскурівського підпілля, 203. Тел. +38 (0382) 702-602. Email: info@ye.ua
Хостинг: Дата-центр GMhost. Адреса: 29007, Україна, м.Хмельницький, вул.Заводська, 46. Тел. 067-119-6-777