Андріюк Євген - Сторінка пам’яті захисника України

Андріюк Євген (Деражня)

Загинув 29.08.2014 Євген Андріюк зник безвісті влітку 2014 року при спробі прорватися до українських військових. Востаннє боєць хмельницького 8 окремого полку спецпризначення виходив на зв'язок 29 серпня. Спочатку рідним сказали, що Євгена полонили російські військові, згодом стало відомо, що він загинув ще наприкінці серпня, потрапивши під артилерійський обстріл під Іловайськом. З’ясувати обставини допомогли результати тесту ДНК. Хлопець похований як невідомий боєць у Запоріжжі. Його тіло перевезли до Хмельницького 24 квітня 2015 року, де з ним попрощалися колеги-військовослужбовці, а вже наступного дня Євгена Андріюка поховали у Деражні.

У зоні АТО зник спецпризначенець Євген Андріюк: рідні просять допомоги у пошуках (02.12.2014)

Востаннє боєць хмельницького 8 окремого полку спецпризначення Євген Андріюк виходив на зв'язок 29 серпня. Тоді хмельничанин відправив смс-повідомлення рідним з текстом: “Будемо прориватися до своїх”. З тих пір від Євгена ані звісточки, лише терористи телефонували до рідних. “Женя був кілька місяців в АТО, потім госпіталь, потім перепідготовка в Костополі і знову — на війну, - розповідає близький друг Євгена Андріюка Іванна. - 21 серпня у складі розвідувального взводу одного з батальйонів 51-ї окремої механізованої бригади маршем проїжджали біля Волновахи, зав'язався нічний бій, терористи пошкодили БМП. Проривалися на допомогу до третього батальйону, але потрапили в оточення. Назв населених пунктів не міг визначити - не було карти.” 28 серпня Євген Андріюк разом зі своїми побратимами зайняли оборону на блок-постах, але наступного дня вимушені були відступати під натиском ворожої артилерії. Саме тоді хмельничанин і відправив останнє своє смс-повідомлення: “Будемо прориватися до своїх”. “З його телефону дзвонили до дядька, вимагали гроші. Рідні просили дати слухавку Жені, щоб хоча би почути його, але терористи відмовлялися це зробити. Та й відповісти на прості запитання вони не могли. До того ж, з його телефону час від часу хтось заходить у соціальні мережі”, - говорить Іванна. Проте близько місяця тому й терористи припинили телефонувати. “В зоні АТО знайшли тіло солдата, який ніби був схожий на Женю, проте результати ДНК-тесту нам не повідомили. Значить то не він. Можливо, він лежить у якому шпиталі чи втратив пам'ять”, - додає Іванна. Рідні та близькі Євгена Андріюка просять усіх, кому відома доля солдата-спецпризначенця, зателефонувати за номером: (093)-818-73-75 (Іванна). "Пропав 29.08.14 в зоні АТО, район Іловайська (село Осикове - село Новокатеринівка, Старобешевський район Донецької області). Останнє СМС: "Будемо прориватися до своїх". При виході з котла отримав поранення. Був взятий в полон 98 повітряно-дисантною дивізією Росії", - таку інформацію повідомляє спільнота "ЮГО-ВОСТОК | Трезвый взгляд" у "Вконтакті". "Додаткові відомості: визволено з полону одного з хлопців, які були разом з Євгеном. Він бачив, що пораненого в живіт Женю вантажили на російський "Камаз". Бачив, що ставили крапельницю. Тобто, точно відомо, що Женя в полоні", - написала у "Вконтакті" Наталія Мица.Посилання на новину: http://ye.ua/news/news_18435.html

Спецпризначенця Євгена Андріюка полонили російські десантники (11.12.2014)

Газета “Є” уже писала про спецпризначенця Євгена Андріюка, який зник безвісти у зоні проведення антитерористичної операції. Як з'ясувалося, солдата хмельницького 8 окремого полку спецпризначення взяли у полон російські десантники з 98-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії Російської Федерації, яка базується в Іваново. Про це рідним Євгена розповів механік-водій “БРМ-1К”. Перед своїм останнім бойовим завдання Євген Андріюк встиг побувати у рідному місті. Як кажуть, було би щастя, та нещастя допомогло. Під час визволення Краматорська та Слов'янська хмельницький спецпризначенець травмував ногу: невдало вистрибнув з гелікоптера. “Його забрали у шпиталь в Ізюм, звідти у Харків на одну добу, потім літаком доправили у Львів, - розповідає рідний дядько спецпризначенця Ігор Андріюк. - Там Женя лікувався протягом тижня. Після лікування повернувся у свою військову частину.” У Хмельницькому Євген пробув недовго і разом зі ще близько 60 бійцями був направлений на військовий полігон під Костопіль Рівненської області. “Зі спецпризначенців зробили спецрозвідвзвод, який прикомандирували до 51 окремої механізованої бригади на підсилення. За посадою він був розвідник-радист, а на полігоні перекваліфікувався на навідника-оператора бойової розвідувальної машини - “БРМ-1К”. Я ще жартував, мовляв, Женю, куди тобі в танк із тиким-от ростом під два метри. Хоча, як з'ясувалося, він у списках 51 ОМБР не значився, за документами досі був на військовому полігоні”, - запевняє Ігор Андріюк. Далі на 21-річного солдата знову очікувало відрядження у зону антитерористичної операції. “Вони проїхали Волноваху, був нічний бій. Дві машини залишилися прикривати, ще дві пішли на прорив, - переказує слова механіка-водія дядько Євгена. - Мали пробитися до третього батальйону під Іловайськом. Але прорватися не змогли, був зустрічний бій. Як потім з'ясувалося, і це підтвердили у полку, через відсутність рацій по них стріляли ще й свої. Хлопці повернулися на блок-пости. Якийсь підполковник із 51 ОМБР дав команду стояти до останнього, хоча у них залишилися по два рожки набоїв, а по них била артилерія. Сам же підполковник кинув розгрузку, автомат і втік.” Євгена Андріюка разом з його бойовими побратимами оточили терористи, а вранці 29 серпня був уже смертельний “зелений коридор”. Колону українських військових виводив “БРМ-1К”, якою керував механік-водій Олег, а за гарматою сидів Євген Андріюк. “Механік-водій Олег розповів, що їхня машина була першою. В машині був він, Женя, начальник розвідки майор 51 ОМБР, капітан з GPRS-навігатором і два солдати із розвідки цієї ж окремої механізованої бригади. Їх пропустили, а коли показалася колона, то почався її масовий обстріл, - пояснює Ігор Андріюк. - Зі слів Олега, їхній “БРМ” від вибухів просто підстрибував. Вони почали відстрілюватися, але машину підбили. Усі вистрибнули з машини, пересіли на іншу техніку. В підбитому “БРМ” залишилися лише Женя і Олег. Вони просили по раціі, щоб хтось зупинився і забрав їх, але ніхто не відгукнувся і колона пішла далі. Женя і Олег ще відстрілювалися, поки снаряд не потрапив в башту і заклинило гармату.” У цій перестрілці і поранило хмельницького спецпризначенця у бік, проте здаватися ані Олег, ані Євген не збиралися. Вони вибралися з “БРМ” і вирішили підірвати себе, аби не потрапити у полон. Євген висмикнув чеку з гранати, от тільки механізм не спрацював: “Їм запропонували здатися у полон, в іншому разі — розстріл. Їх полонили солдати 98-ї повітряно-десантної дивізії Російської Федерації. Можливо, це і врятувало Женю. З документів вони побачили, що Женя, як і вони, десантник. Розговорилися. Згодом помітили, що племінник зблід, побачили поранення і поставили йому крапельницю. Як запевнив механік-водій Олег, Жені стало легше”, - з надією говорить Ігор Андріюк. Євгена Андріюка разом з іншими полоненими повантажили в “Камаз”. Протягом дня 29 серпня українських військових возили полями та лісами і лише на вечір привезли у табір: неушкоджених бранців вивантажили, а поранених та вбитих повезли у невідомому напрямку. Механіку-водію пощастило більше, Олега передали “кадирівцям”, які згодом обміняли його на терористів, що полонили українські військові. Рідні хмельницького спецпризначенця продовжують пошуки Євгена Андріюка і просять усіх, хто володіє інформацією, відгукнутися за телефоном: (067)-380-29-75. Особливі прикмети Євгена Андріюка: русяве волосся, густі брови, голубі очі, широке підборіддя, родимка на правих скроні та зап'ясті, зріст 195 сантиметри, шрам від апендициту, татуювання “За ВДВ” на лівому зап'ясті (можливо уже стерлося). Посилання на новину: http://ye.ua/news/news_18537.html

У зоні АТО загинув хмельницький спецпризначенець (21.04.2015)

Бійця 8-го окремого полку спеціального призначення Євгена Андріюка поховали на Алеї невідомих учасників АТО у Запоріжжі ще 1 жовтня минулого року. 21-річний солдат-контрактник зник безвісти влітку при спробі прорватися до українських військових з оточення під Іловайськом. Як писала газета “Є”, рідні Євгена вважали, що він перебуває у полоні російських десантників. Та днями запорізькі експерти за допомогою тесту ДНК ідентифікували тіло Євгена Андріюка, поховане на Кушугумському кладовищі. “Сьогодні (20 квітня — прим. автора) стало відомо, що на Кушугумському кладовищі 1 жовтня на Алеї невідомих учасників АТО у могилі №3190 поховали військовослужбовця 8-го полку спеціального призначення Євгена Андріюка. Усього в цей день з усіма військовими почестями передали землі 54-х захисників країни”, - повідомляє запорізьке інтернет-видання “Індустріалка”. Як розповів заступник командира 8 окремого полку спецпризначення по роботі з особовим складом Ігор Сирота, завтра родичі Євгена Андріюка поїдуть у Запоріжжя за тілом. “Подробиці та обставини смерті мені наразі невідомі, думаю, коли наші забиратимуть тіло, усе з’ясується”, - каже Ігор Сирота. Востаннє боєць хмельницького 8 окремого полку спецпризначення Євген Андріюк виходив на зв’язок 29 серпня. Тоді хмельничанин відправив смс-повідомлення рідним з текстом: “Будемо прориватися до своїх”. Рідні до останнього вважали його живим і продовжували пошуки. Про дату та місце поховання бійця буде повідомлено пізніше.Посилання на новину: http://ye.ua/news/news_20070.html

У Хмельницькому 24 квітня прощатимуться зі спецпризначенцем Євгеном Андріюком (23.04.2015)

Завтра, 24 квітня, хмельничани зможуть провести в останню дорогу бійця 8 окремого полку спеціального призначення Євгена Андріюка. Як писала газета “Є”, тіло спецпризначенця ідентифікували за допомогою тесту ДНК запорізькі експерти. Як повідомляють у міській раді, церемонія прощання з Євгеном Андріюком відбудеться 24 квітня о 12:00 на майдані Незалежності України у Хмельницькому. За словами заступника командира 8 окремого полку спецпризначення по роботі з особовим складом Ігоря Сироти, лише сьогодні провели ексгумацію. Тому родичі Євгена поки не забрали його тіла із Запоріжжя. Поховають його 25 квітня у Деражні.Посилання на новину: http://ye.ua/news/news_20095.html

Сльозами в останню дорогу хмельничани провели 21-річного розвідника (24.04.2015)

У Хмельницькому сьогодні, 24 квітня, прощалися із 21-річним бійцем 8-го окремого полку спеціального призначення Євгеном Андріюком. Солдат-контрактник загинув ще наприкінці серпня, потрапивши під артилерійський обстріл під Іловайськом. До останнього рідні вважали, що Женя перебуває у полоні, лише кілька днів тому за результатами тесту ДНК з’ясувалося, що хлопець похований як невідомий боєць у Запоріжжі. Провести його в останню путь прийшли побратими, представники влади, небайдужі хмельничани. “Євген був молодим, веселим і життєрадісним хлопцем. Служив у нас за контрактом впродовж трьох років. Це була дуже позитивна і завжди усміхнена людина. Усі накази і розпорядження виконував, одним із перших поїхав у зону АТО, - розповідає начальник штабу другого загону 8 окремого полку спецпризначення майор Євген Ковальчук. - Наприкінці серпня Євген Андріюк героїчно загинув на полі бою під час спроби вирватися з-під Іловайська.” За словами Євгена Ковальчука, Женя на той час виконував завдання у складі 51-ї ОМБ, у тому підрозділі, де він був, загинули всі, тому не було кому забрати тіло. “Вже понад 90 наших земляків віддали життя у цій війні. Ці воїни світла воюють за кожного з нас і віддають за Україну життя. Женя боровся не проти терористів “ДНР”, “ЛНР”, а проти російських десантників, які прийшли загарбати нашу землю. Ми зобов’язані пам’ятати усіх наших героїв і дякувати їм за те, що над Хмельницьким мирне небо”, - каже перший заступник голови Хмельницької облдержадміністрації Олександр Симчишин. За словами побратимів, Женя був чудовим другом, який завжди прийде на допомогу. Із ним прощалися, стоячи на колінах, не стримуючи сліз. “Я не знала його особисто, - каже хмельничанка Олена Бойко. - Але не можу не плакати. Він був таким молодим, таким красивим... Йому б іще жити і жити.” Євген Андріюк народився у Деражні, виріс без батька. Його мати, коли юнак ще до початку проведення АТО пішов служити контрактником, раділа, що він вирішив стати захисником країни. Хто ж знав, що йому доведеться віддати за неї життя. Поховають Євгена завтра, 25 квітня, на батьківщині. Посилання на новину: http://ye.ua/news/news_20105.html