Вони поклали життя за Незалежність та цілісність України під час антитерористичної операції, яка розпочалася 13 квітня 2014 року
Гейсун Ігор (м. Деражня)
Загинув 11.05.2014Народився 17 травня 1978 року в місті Деражня Деражнянського району Хмельницької області.
Після завершення навчання у школі здобув спеціальність у Деражнянському професійному аграрному ліцеї.
Строкову службу проходив у складі військової частини З009.
Працював лісорубом Вовковинецького лісництва, охоронцем ПП «Легіон».
Служив в органах внутрішніх справ на посадах рядового, молодшого та середнього начальницького складу. Два роки служив у Хмельницькому «Беркуті».
У січні 2014 року поїхав на Майдан, де тримав оборону разом з побратими третьої сотні в трагічні дні лютого. На власні очі бачив, як розстрілювали людей 18-19 лютого, тому не міг залишитись вдома, коли над Україною нависла загроза. Просто на Майдані в березні, коли Росія розпочала неоголошену війну, записався у щойно створену Національну гвардію.
Загинув 11 травня 2014 року у місті Слов’янську. Беззбройний, був розстріляний сепаратистами у голову, серце й живіт. Нелюди після розстрілу знущались над тілом, засунули у рот квиток командира третього відділення 1 батальйону Національної гвардії України.
Був одружений. Без батька залишилась 6-річна донька.
На школі в Деражні встановили одразу чотири меморіальні дошки бійцям АТО (01.03.2016)
На фасаді Деражнянського навчально-виховного комплексу ЗОШ I-III ступенів №2 встановили меморіальні дошки чотирьом колишнім учням, які загинули під час виконання службового обов'язку в зоні АТО. Подвиг випускників гімназії Ігоря Гейсуна, Євгена Андріюка, Віталія Каракули та Івана Зубкова увічнили в граніті.
Як повідомляють у районній раді, висловити співчуття та щиру вдячність батькам загиблих Героїв прийшли представники влади, священослужителі району, освітяни, учні навчального закладу, друзі загиблих воїнів та небайдужі деражнянці. Настоятелі храмів Георгій Чернятинський та Валерій Конончук відправили панахиду за загиблими Героями та освятили меморіальні дошки. Присутні вшанували хвилиною мовчання воїнів, які віддали своє життя, захищаючи незалежність нашої держави.
Меморіальні дошки відкрили батьки загиблих
Ігор Гейсун народився 17 травня 1978 року в м. Деражня. В січні 2014 року поїхав на Майдан, де тримав оборону разом з побратимами третьої сотні в трагічні дні лютого. На власні очі бачив, як розстрілювали людей 18-20 лютого, тому не міг залишитись вдома, коли над Україною нависла загроза. Просто на Майдані в березні, коли Росія розпочала неоголошену війну, записався у щойно створену Національну гвардію. Загинув 11 травня 2014 року у місті Слов’янську. Беззбройний, був розстріляний сепаратистами у голову, серце й живіт. Нелюди після розстрілу знущались над тілом, засунули у рот квиток командира третього відділення 1 батальйону Національної гвардії України.
Євген Андріюк народився 17 червня 1993 року у м. Деражня. У 2012 році закінчує курси військовослужбовців за контрактом, а у 2013 – курси молодших медичних спеціалістів. Був кілька місяців в АТО, потім шпиталь, перепідготовка в Костополі і знову на війну. З 21 серпня солдат Євген Андріюк знову боронив рідну землю від загарбників у зоні проведення антитерористичної операції у складі одного з батальйонів 51-ї ОМБР. Коли проривалися на допомогу 3-му батальйону, потрапили в оточення. 28 серпня 2014 року зайняли оборону на блокпостах, по них весь час била ворожа артилерія.
29 серпня під м. Іловайськом Донецької області під час виходу з оточення Євген отримав важке поранення у живіт. Зв'язок з військовослужбовцем цього дня був обірваний і відомостей про його місце перебування не надходило. Рідні до останнього вважали його живим і продовжували пошуки довгих 8 місяців. І лише 20 квітня стало відомо, що на Кушугумському кладовищі у Запоріжжі 1 жовтня на Алеї невідомих учасників АТО у могилі №3190 поховали військовослужбовця 8-го полку спеціального призначення Євгена Андріюка.
Віталій Каракула народився 12 березня 1986 року в м. Деражня. У 2001 році закінчив 9 класів Деражнянського НВК ЗОШ I-III ст. №2, гімназії. З квітня 2004 року по жовтень 2005 року проходив службу в рядах Збройних сил України. У непростий для України час не шукав легких шляхів – став захисником Вітчизни. 16 січня 2015 року трагічно загинув під час артилерійського обстрілу з РСЗВ «Град» у районі с. Отрадівка, Артемівський район, Донецька область.
Іван Зубков народився 1 листопада 1973 р. в м. Деражня. Він пройшов Майдан і з серпня 2014 року захищав Україну від ворога на Донеччині. Командир роти вогневої підтримки Іван Зубков у січні 2015 року брав участь у деблокуванні підрозділів, що боронили Донецький аеропорт. Під час одного з боїв він викликав вогонь артилерії на себе, прикривши відхід підрозділу. Остання звістка від нього була 20 січня 2015 року. Телефонував побратимам, казав, що лежить під завалами. Після того для родини наступили дні надії, вони до останнього сподівалися на повернення сина, чоловіка, батька, друга. Старший лейтенант загинув унаслідок підриву бойовиками другого поверху нового терміналу. Опізнаний побратимом Олександром та за результатами експертизи ДНК в квітні 2015 року.
Посилання на новину: http://ye.ua/news/news_23823.html
